6. Яйце-райце (перевірка) 2015

Ще в язичницькі часи яйце вважалося священним і було оповите таємницями й загадками. Від тих прадавніх вірувань беруть початок чудові українські писанки, які за технікою виконання поділяють на крашанки, мальованки, дряпанки, галунки. Найдавніші писанки – невеличкі керамічні, з майоліковим жовто-зеленим орнаментом «сосонкою», знаком вічнозеленої травички, – знаходять у скарбах Київської Русі. Усі малюнки на писанках — таємничі символи, пов’язані з давніми уявленнями наших предків про закони Всесвіту, магічними хліборобськими обрядами.

Якщо у язичницькі часи писанки присвячували святу весни, то за християнства вони стали символом Великодня. Саме на Великдень розписують писанки. А після освячення їх у церкві дарують один одному, обмінюючись ними зі словами «Христос воскрес» – «Воістину воскрес». Дарувати писанку на Великдень означає бажати щастя, здоров’я, удачі. Як символ зародження нового життя яйце присутнє майже в усіх весняних обрядах, іграх. Покотити яйце по землі означало присвятити його Сонцю...

Українська весняна писанка так само, як гаптування, ткацтво, гончарство, різьбярство, є невичерпним джерелом нових шедеврів орнаменталістики та декоративного розпису. Як оберег і як спомин про рідну домівку брали їх із собою ті, хто від’їздив свого часу з України в пошуках кращої долі до інших країв.

(З Інтернет-джерел, 179 слів)