1. Перевірте себе, виконайте тест:

http://golovina-helen.ucoz.ru/tests/mova/1-22-0

2. Виконайте вправи:

Користуючись таблицею, обґрунтувати вживання і невживання м'якого знака у виділених словах. Для чого вживається м'який знак?

Насправді нам не бачити удачі, як не проснеться кров у нас козача, як не засяють діаманти душ. (Р. Болюх.) Повірити важко, моя Україно, яка ти живуча, де сили береш? Віками руйнують твій дух і святині — живеші (А. Луценко.) І в України не буде вкраїнців, поки не будем любити себе. (А. Листопад.) Люблю по вінця, а не трошки я Україну і людей... (П. Харченко.) Час розхитує людську траву. І застука у скронях крізь галас: і нащо мені все це вписалось в долю, в кров і у п'яту графу? (П. Вольвач.)

Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м'який знак. Поясніть правила вживання м'якого знака.

Дяд..ко, пис.мо, емал.., памороз.., мороз.., постат..., близький, бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, тон..ко, пол..с..кий, в'юн…кий, держал..це, кружал..це, ціпил..но, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., бац..., Хар..ків, Мозир..., шир..ма, сімдесят.., сім…сот, с…огодні, утр...ох, купец..кий, одес.кий, кавказ…кий, бас…ко, різ..ко, брин..чати, різ..бяр, дон..ці, стан..те, сип..те, ріж..те, сон..кові, млин..кові, вір..те, удар..мо, комір..чику, тр..ома, шіст..ма, шіст..ома, с…ома, віс…ма, снит…ся, сниш...ся, доч...ці, сваш..ці, лял..ці, лл..ю, віз..му, гір..ку, гал..ці, Гал..ці, пол..ку (танок), пол..ку (військова одиниця), тіл..ки, (з) тол..ку, міл…ка (риба), міл..кий.

Запишіть українською мовою. Поставте, де потрібно, м’який знак чи апостроф.

Предъявить, пятидесятилетие, имя, верфью, объединение, посвященный,  вьет, племя, интервью, здоровье, Заполярье, разъезжать, пьют, кровью, Нарьян-Мар, Пяти­горск, пядь, пьеса, Вьетнам, обязанность, безыдейный, трехъярусный, матерью, двухаршинный, дезинформация, честью, мягкий, льет, пятерка, карьера, бильярд, миллиард, пави льон, месьє, шампиньон, лосьон, виньетка, Кювье, Барбье, Вюртемберг, Вьентьян, фельетон, Кордильєри.

На місці крапок, де треба, поставте м'який знак чи апостроф. Поясніть правила їх вживання.

1. По дорозі, здіймаючи хмари куряви, безконечним по­током мчат… до поля переповнені бійцями п...ятитонки (О. Довженко). 2. Насадження на берегах Дніпра з...єднуються у безперервний лан…цюг. (з газети). 3. Коли вони від…їхали, опускаючись в ту саму кам...яну вулич…ку, за ними знов зазвучав велич…ний мотив (О. Гончар). 4. Окремі ро­синки т...м...яно поблискуют... с…рібними пухир…чиками (О. Донченко). 5. І я дивлюс... любовно в очі –  Щасливі, п...яні без вина –  в оці хлоп...ячі і дівочі, Де сяє радіст…ю вес­на (М. Вороний). 6. Глян..., як хвилі від срібла блищат…ся! Глян..., як небо синіє вгорі (Леся Українка). 7. Не дуже весело, а здебільшо­го т...м...яно Пройшли мої дитячії літа... Кохану нен...ку потерявши рано, Росла я в бат...ка сирота (М. Вороний). Глядіт... же, патріоти, не сваріт...ся, Щоб вам у пазурах ко­тів не опинит...ся (М. Вороний).

Прочитати текст, вставляючи, де потрібно, апостроф або м’який знак.

Обряди в українців

У різдв..яній обр..ядовості ритуальній вечер..і відводилося особливе місце, адже за народними уявленнями багата різноманітними стравами вечер..я зумовлювала такий же достаток упродовж року. Св..яткова трапеза передбачала приготування дванадцяти, дев..яти або с..еми страв, основними серед яких були ритуальна кут..я (каша із пшеничної крупи, заправлена медом та маком), узвар.. та всілякі вироби із хліба. Хоч і розпочиналася вона з християнської обр..ядовості (запалення свічки, обкур..ювання хати ладаном, читання молитви), проте зберігала виразну язичницьку основу – гадання, заклинання, магічні обрядодії. Ось лише один звичай –  запрошувати на кут..ю мороза: набравши в ложку кут..і й підій..шовши до вікна, господар.. говорив: «Морозе, морозе, ходи до нас кут..і їсти, а коли не йдеш, то не йди й на жито, пшеницю і всяку пашницю!». Подекуди запрошували «на кут..ю» і птахів, «градівника» та «бур..івника» –  міфологічні істот, що уособлювали бур..ю та град. Хіба ж не доносить до нас цей звичай цілі фрагменти жит..тя нашого пращура, хлібороба-язичника, який персоніфікував природу, оточуючий його світ, намагався умилостивити його і забезпечити таким чином урожайність своєї ниви. Ще на початку XX ст. був широко розповсюджений звичай, за яким господар.. ховався за заставленим стравами столом і перепитував дітей, чи бачать вони його. Одержавши заперечну відповідь, він урочисто виголошував: «Дай Бог, щоб і на той рік не бачили», тобто, щоб і наступний рік був щедрим та багатим. Серед розмаїт..тя різдв..яно-новорічних магічних обрядодій, ворожінь та прогнозів переважали аграрні.

(За Г. Скрипником)