«De libertate»

Що  є  свобода?  Добро  в  ній  якеє?
Кажуть,  неначе  воно  золотеє?
Ні  ж  бо,  не  злотне:  зрівнявши  все  злото,
Проти  свободи  воно  лиш  болото.
О,  якби  в  дурні  мені  не  пошитись,
Щоб  без  свободи  не  міг  я  лишитись.
Слава  навіки  буде  з  тобою,
Вольності  отче,  Богдане-герою!


DE  LIBERTATE  -  з  лат.  про  свободу.

«Всякому місту – звичай і права»

(переклад Валерія Шевчука)

Всякому місту - звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова;

Всякому серцю - любов ї тепло,

Всякеє горло свій смак віднайшло.

Я ж у полоні нав'язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,

Федір-купець обдурити прудкий,

Той зводить дім свій на модний манір,

Інший гендлює, візьми перевір!

Я ж у полоні нав'язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,

Сей іноземних заводить телят.

Ті на ловецтво готують собак,

В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.

Я ж у полоні нав'язливих дум:

Лише одне, непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,

З диспутів учню тріщить голова,

Тих непокоїть Венерин амур,

Всякому голову крутить свій дур.

В мене ж турботи тільки одні,

Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть — як коса замашна,

Навіть царя не обійде вона.

Байдуже смерті, мужик то чи цар,-

Все пожере, як солому пожар.

Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той, в кого совість, як чистий кришталь...

«Бджола та Шершень»

Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не
стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість
нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у
вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.
— Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й
ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як
часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно
більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо
такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас
найлютіша мука.

Сила:
Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те
тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у
природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до
прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не
матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: «Веселість серця —
життя для людини» — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха.
Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він
веселіший? — Тоді,— відповість вам,— коли полюю зайця.— Коли заєць смачніший? —
Тоді,— відповість мисливець,—коли добре за ним полюю.
Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч
бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку
бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних
лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого
діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись
природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка
тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка
людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий
Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як
видно з Ціцеронової книжечки «Про старість»...
Але ж розкусити треба, що то значить—жити за натурою. Про се сказав древній
Епікур таке: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а
важке непотрібним».

Афоризми

***

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.

***

Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.

***

Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

***

Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.

***

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

***

Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?

***

Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.

***

Не все те отрута, що неприємне на смак.

***

Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.

***

Бери вершину і матимеш середину.

***

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

***

Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.

***

Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.

***

Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

***

Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

***

Більше думай і тоді вирішуй.

***

Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

***

Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.

***

О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!

***

Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

***

У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.

***

Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.

***

О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!

***

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

***

Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.

***

Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!

***

З видимого пізнавай невидиме.

***

Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..

***

Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.

***

Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.

***

Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.

***

Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.

***

Мудрець мусить і з гною вибирати золото.

***

Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.

***

Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.

***

Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.

***

Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?

***

Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.

***

Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.

***

Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.

***

Сліпі очі, коли затулені зіниці.

***

Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.

***

Все минає, але любов після всього зостається.

***

Кому душа болить, тому весь світ плаче.

***

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

***

Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.

***

Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!

***

Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

***

Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.

***

Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

***

Лід на те й родиться, аби танути.

***

Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.

***

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.

***

Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

***

Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!

***

Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

***

Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.

***

Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.

***

Не любить серце, не бачачи краси.

***

Що вподобав, на те й перетворився.

***

Не за обличчя судіть, а за серце.

***

Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.

***

Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?

***

Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.

***

Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?

***

Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.

***

Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.

***

Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.

***

На новий путівець шукай нові ноги.

***

Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?

***

Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

***

Не називай солодким те, що породжує гіркоту.

***

Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».

***

Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.

***

Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.

***

Тінь яблуні не заважає.

***

Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.

***

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.

***

Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.

***

Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?

***

Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.

***

Не розум від книг, а книги від розуму створились.