13. Добрі людські сусіди (текст) 2015

Легенди легендами але в них особливою поетичніст(ь)ю оспіва(н\нн)а благородність птахів  добрих лю(д\ц)ських сусідів. За їх повадками визначали прихід весни наста(н\нн)я тепла. Багат(ь)ом відомі похідні афоризми прилетіли бусли  початок весни прилетіли лелеки  весну принесли з(…)далека.

З появою цих віщунів хлібороби неодмі(н\нн)о починали висівати ярі культури садити городину приказуюч(и\і) як з’явилися буслині лапи  не(…) забирай з грядки сапи. У багатому музичному фольклорі зокрема на Поліссі є чимало пісень присвяче(н\нн)их лелекам.

За повадками лелек люди передбачали якою буде погода наступного року майбутні статки. (В\Вв)ажалося що коли бусли запізнюю(ць\ть)ся з вил(ь)отом в ірій і збираю(ць\ть)ся в гурти біля греча(н\нн)ої копи то неодмі(н\нн)о зима виявиться стійкою без лютих морозів та віхол легкою для зимівлі худоби й людей. І навпаки якщо поважні птахи поспіхом вирушають на перезимівку  чекай суворої зими. Одвічна лю(д\ц)ська любов і шана до птахів що поруч нас підтверджує(ць\ть)ся і в назвах. Чи ще знайду(ць\ть)ся представники фауни яких би нарікали стількома йме(н\нн)ями боцюн боцян бузько бусьо бусел веселик гайстер лелека чорногуз тощо. Крім того їх як уже відзначалося окликували лю(д\ц)ськими іменами. Усе це разом узяте утверджує велику пошану до птахів з чорною ознакою. (В. Скуратівський, 179 слів)

Граматичне завдання:

1. Визначте відміну й провідміняйте іменник ім’я.
2. Виконайте фонетичний аналіз слова Полісся.
3. Визначте частиномовний статус слів у реченні: Одвічна лю(д\ц)ська любов і шана до птахів що поруч нас підтверджує(ць\ть)ся і в назвах.
4. Виконайте синтаксичний аналіз речення

(В\Вв)ажалося що коли бусли запізнюю(ць\ть)ся з вил(ь)отом в ірій і збираю(ць\ть)ся в гурти біля греча(н\нн)ої копи то неодмі(н\нн)о зима виявиться стійкою без лютих морозів та віхол легкою для зимівлі худоби й людей.

12. Лелеки (текст) 2015

Ніби що(…)разу ра(н\нн)ьої весни коли з Єгипту летять у далеку Україну табуни лелек стрічають їх у путі темні зграї анатолійських орлів. Могутні орли не(…)підпускають нікого хто хоче проникнути на материк з моря й островів повисають над безлюдними спечен(н\нн)ими сонцем горами похмурою летючою стіною б’ють на смерть усе живе  усе ядуче повзуче і летюче.

Лелеки знають яка доля вготован(н\нн)а їм над білими горами але знають також і те що десь далеко(…)далеко ждуть їх велетенські річки із солоною водою ждуть безмежні плавні озера й не(…)прохіддя боліт; усі вони  від могутніх лелек(…)ватажків до молоденьких лелечок(…)перволіток  народилися в тих далеких зелених краях і мають вертатися що(…)разу туди вертатися знов і знов завжди і вічно бо їхнє лелече перелітне життя є не що інше як безупи(н\нн)е верта(н\нн)я і поверта(н\нн)я до своїх народже(н\нн)ь до того що назавжди лишає(ць\ть)ся найріднішим. Хоч дорога далека тяжка й кривава хоч багато з них не(…)долетить не(…)прилетить і не(…)поверне(ць\ть)ся ніколи але однаково треба щоразу битися грудьми крильми через силу. У відчайдушному клекоті пориватися і пробиватися до рідної ріднизни  і що там перешкоди перепони не(…)безпеки і чиясь зла воля! (За П. Загребельним, 180 слів)

Граматичне завдання:

1. Утворіть ступені порівняння від прикметника  рідний.
2. Визначте значущі частини слова  відчайдушний.
3. Розберіть як частину мови слово пробиватися.
4. Виконайте синтаксичний аналіз речення, зверху напишіть, якою частиною мови виражені члени речення.

Могутні орли не(…)підпускають нікого хто хоче проникнути на материк з моря й островів повисають над безлюдними спечен(н\нн)ими сонцем горами похмурою летючою стіною б’ють на смерть усе живе  усе ядуче повзуче і летюче

Як рожевий подих ранку стоять на тонких підсвічниках тремтяч(і\и) маки. Десь чи в зеленій гущ(і\и) городу чи на окремій грядці чи по(…)під смарагдовою латкою буряків вони попідставляли свої рум(…)яні чашечки складені з пелюсток шпарким променям ловлять їх хочуть націдити по вінця  та хитне(ць\тьс)я одна пелюстка гойдне(ць\тьс)я друга і вже ро(з\с)теклося вилилося сонячне тепло і вже знову треба стати не(…)порушно обережно підставляти рум’яні чашечки чекати  на(л\лл)є сонце свого тепла чи не на(л\лл)є.

Підійдеш(ь) до маків довго стоятимеш(ь) здивований їхньою чистотою й не(…)порочністю і ще тоді дитиною не(…)порівняєш(ь) їх ні зі своїм власним життям ні свого життя не(…)порівняєш(ь) із їхнім цвіті(н\нн)ям це порівня(н\нн)я прийде піз(д)ніше коли вже ті маки бачитимеш(ь) у спогадах.

І уявиш(ь) тоді своє дитинство великою квіткою маку яка (шч\щ)ойно-(шч\щ)ойно визволяє свої пелюстки з тугого пуп’янка нашорошує їх і випростує; уявиш(ь) десь по(…)серед городу на світанку коли б(и\е)нтежне молоко туману тече бе(з\с) берегів а у великій краплині роси що зібралась за ніч між пелюстками відбиває(ць\тьс)я весь той (шч\щ)ойно народже(н\нн)ий світ (шч\щ)ойно народже(н\нн)ий ранок і тремтить у тій краплині його прохолода й ві(д\дд)зеркалює(ць\тьс)я не(…)видимий вітерець і ще щось таке чому й слів не(…)підбереш(ь). (За Є. Гуцалом, 180 слів)

Граматичне завдання:

1. Розберіть за будовою (основа, закінчення, корінь, префікс, суфікс) слово  підсвічниках.
2. Розберіть як частину мови слово сонце.
3. Визначте частиномовний статус слів у реченні: Як рожевий подих ранку стоять на тонких підсвічниках тремтяч(і\и) маки.
4. Виконайте синтаксичний аналіз речення – останній абзац, починаючи зі слів «І уявиш(ь) тоді своє дитинство великою квіткою маку…» і до кінця тексту.

«Лісова пісня»

Стислий виклад тексту

Дійові особи:

«Той, що греблі рве»
Потерчата
Русалка
Водяник
Русалка Польова
Мати Лукашева
Лукаш
Дядько Лев
Доля
Злидні
Перелесник
Пропасниця
Куць
Мавка
Лісовик
Килина
«Той, що в скалі сидить»
Хлопчик
Діти Килини

Події відбуваються в старезному лісі, на Волині, протягом року. У творі діють міфічні істоти: Мавка і Русалка, Лісовик і Перелесник, Водяник і Потерчата. Кожна дія починається пейзажем, який змінюється відповідно до пори року.


Читати далі стисло чи скачати повний варіант твору

«Contra spem spero!»

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
2 травня 1890 р.

Василь Стефаник.

«Камінний хрест»

I

Відколи Івана Дідуха запам’ятали в селі газдою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею. Нашильника не потребував, бо лівою рукою спирав, може, ліпше, як нашильником.

То як тягнули снопи з поля або гній у поле, то однако і на коні, і на Івані жили виступали, однако їм обом під гору посторонки моцувалися, як струнви, і однако з гори волочилися по землі. Догори ліз кінь як по леду, а Івана як коли би хто буком по чолі тріснув, така велика жила напухала йому на чолі. Згори кінь виглядав, як би Іван його повісив на нашильнику за якусь велику провину, а ліва рука Івана обвивалася сітею синіх жил, як ланцюгом із синьої сталі.

Читати далі...

Повість "Земля" висвітлює одвічні проблеми — людини і землі, злочину й кари, батьків і дітей. Трагічна історія родини Федорчуків — це новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства, хоч і написана за реальними подіями, що відбулися в с. Димка, де жила якийсь час О. Кобилянська. Цьому творові притаманні глибокий психологізм та символізм у розкритті образів. Так, Михайло і Сава — протилежні психологічні типи. Марійка та Івоніка — уособлення цінностей народної моралі, Сава і Рахіра — втілення духовної деградації, образ Анни передає трагедію шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя.

Далі: читати стисло або скачати повний варіант повісті

Палахкотять біля вікон живо…трепетним вогнем розвихре(н\нн)і мальви шугають червоними язиками багаття під самісіньку стріху того й гляди від їхнього полум…я загори(ц\тьс)я хата... Ніхто не…знає коли й хто посадив їх на сонячному причілку. Мати кажуть що ті рожі посадила колись давним…давно ще бабуся у свої дівочі літа.

До пишного розмаї(т\тт)я мальв усі давно звикли і стали вони невід…ємною частиною родини. Щороку ра(н\нн)ьою весною з…під землі з…являлося зелене пагі(н\нн)я за кілька ночей воно виростало вище призьби привітно заглядало у вікна. На високих стеблах в…язалися бутони які на…прикінці весни зацвітали червоними світло…рожевими й темно…пурпуровими квітами.

Здавалося то не квіти а якийсь чарівник розвішав на пружних високих пагонах малинові оранжеві сріблясті дзво(н\нн)ики. Вечорами коли спадала літня спека мальви стояли урочисті серед золотого надвечір…я тихо граючи золоту пісню на своїх чутливих грамофо(н\нн)их трубках.

І тоді стара хата ставала не…звичайною бо стояла вся в пр(е\и)красному живому вінку у центрі пелюсткового багаття. І ніякі казкові кришталеві палаци не…могли зрівнятися із чарівним видовищем простої селянс…кої оселі серед буйноти барвистих мальв. Іншим ставало подвір…я і трохи похилі до(щч\щ)ані ворота і плет(е\и)ний тин який вростав у рожеву гу(шч\щ)авину.

(За І. Цюпою, 180 слів)

Граматичне завдання:

1. Провідміняйте іменник мати у формі однини й множини. Визначте його відміну.  
2. Розберіть як частину мови слово граючи.
3. Визначте частиномовний статус слів у реченні: На високих стеблах в…язалися бутони які на…прикінці весни зацвітали червоними світло…рожевими й темно…пурпуровими квітами.
4. Виконайте синтаксичний аналіз речення

Вечорами коли спадала літня спека мальви стояли урочисті серед золотого надвечір…я тихо граючи золоту пісню на своїх чутливих грамофо(н\нн)их трубках.

9. «Барвінок на вінок, а полин на віник» (текст) 2015

Барвінок оспіваний у багатьох піснях нашого народу й\і у\в віршах багат…ох поетів. Він супроводив наших з вами пре(д\т)ків від колиски й\і до могили. У\В барвінку купали не…мовлят щоб вони росли гарними і здоровими.

Барвінкові вінки носили дівчата (а\о)дже він ріс біля кожної криниц(і\и) і завжди був під…рукою. Барвінок садовили на могилах на знак вічної пам…яті про померлих...

І хоч… як давно росте він в Україні і хоч як ми до нього звикли однак він чуж(и\е)нець. І назва в нього чуж(и\е)н…ська. Сьогодні є це слово і в нас і в б\Білорусів і в р/Росіян і в ч/Чехів а все ж воно не…слов…янське. На латині рослина звалася вінка а корінь цього слова означав «обв…язувати» «обвивати». З вінки слов…яни зробили барвінок а квітку взяли собі.

У давнину люди (вв\в)ажали що барвінок захи(шч\щ)ає від усього злого. Тому часто його вивішували над дверима; його ніколи не…викидали на смітник а лише в річку щоб він не…загинув від спраги.

Ми цінуємо барвінок за його «лікар…с…ку допомогу» з нього виготовляють ліки від дуже важких хвороб. Але не…менше ми цінуємо його за витончену красу. (За А. Коваль, 180 слів)

Граматичне завдання:

1. Провідміняйте слово він.
2. Розберіть я частину мови слово давно.
3. Визначте частиномовний статус слів у реченні: Тому часто його вивішували над дверима; його ніколи не…викидали на смітник а лише в річку щоб він не…загинув від спраги.
4. Виконайте синтаксичний аналіз речення

У\В барвінку купали не…мовлят щоб вони росли гарними і здоровими.

М’який знак

Ден(...), закінчилас(...), діял(...)ніст(...), борот(...)ба, свідоміст(...), стріл(...)ці, якіст(...), лежит(...), сіл(...), вікон(...)це, т(...)мяний, грают(...)ся, сил(...)ний, радіст(...), л(...)он, с(...)омий, реал(...)ніст(...), утр(...)ох, дз(...)об, кудис(...), кіл(...)це, партизанс(...)кий, німец(...)кий, француз(...)кий, калинон(...)ка, берізон(...)ка, ін(...)женер, зірон(...)ка, Хар(...)ків, Харківс(...)кий, російс(...)кий, слиз(...)кий, близ(...)ко, ін(...)ший, дрібнен(...)кий, вишен(...)ка, мален(...)кий, щас(...)тя, гладен(...)кий, цілісін(...)кий, голівон(...)ка, ніжен(...)ка, зимон(...)ка, їдал(...)ня, вітал(...)ня, сіл(...)с(...)кий, пал(...)ці, палац(...), віл(...)ний, приймал(...)ний, вітал(...)ня, гал(...)ка; вітален(...), яблун(...), ллєт(...)ся бажан(...), знан(...), криниц(...), топол(...), кін(...)цівка, пісен(...), сердец(...), бац(...), вітан(...), кин(...)те, глян(...)те, стан(...), стан(...)те, будуєт(...)ся, прокидают(...)ся, знайомит(...)ся, збирают(...), збирают(...)ся, кобзар(...), звір(...), Ігор(...), кварц(...), гір(...)кий, календар(...), с(...)ніп, корист(...)ю, волосс(...)я, ран(...)ня, колос(...)ся, Сем(...)чук, Рад(...)ченко, Грін(...)ченко, клац(...).